Меню сайту
Корисні посилання
Головна » 2013 » Грудень » 10 » Андріївські вечорниці в КВНЗ «Чорнобильське медичне училище»
13:42
Андріївські вечорниці в КВНЗ «Чорнобильське медичне училище»
Серед найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим був день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища.

Власне, саме свято відзначається на честь апостола Андрія Первозданного, якого вважають не лише покровителем Української церкви, а й шанують як засновника Києва. У Лаврентіївському літописі згадується, як одного разу, відпочиваючи на березі Дніпра, святий глянув київські кручі й мовив до своїх учнів: "Бачите ці гори? На них засяє Божа благодать; тут постане велике місто, і Бог збудує багато церков…". Після цього апостол, піднявшись на гору, поставив хрест на тому місці, де зараз височіє Андріївська церква.

І хоча Андрій Первозванний – християнський святий, але народні звичаї та обряди мають древніше, дохристиянське походження, пов’язане з таємничими ритуалами любовної магії, які потім переродилися в усім відомі ворожіння, що були так популярні серед молодих хлопців та дівчат. А враховуючи те, що андріївські вечорниці припадали на період Пилипівського посту, стає зрозуміло, чому духовенство всіляко намагалося зупинити цю позацерковну традицію. Звичайно, згодом обряди втратили своє магічне значення і були лише приводом для того, аби порозважатися неодруженій молоді.

 Сам таке свято відбулося нещодавно в КВНЗ «Чорнобильське медичне училище»  на відділенні «сестринська справа» . Кожен, хто завітав на Андріївські вечорниці, поринув у глибину віків, пригадав традиції та звичаї українського народу, насолодився грою акторів, наївся вареників, насміявся досхочу, бо які ж вечорниці без дотепних жартів та кумедних ігор?  
Особливо цікавим дійством для усіх присутніх було ворожіння. Дівчата ставили на стіл тарілку з водою, запалювали свічки і, промовляючи магічні слова, видивлялися свого долю; викладали на столі предмети з чоловічими іменами, пускали перстень, щоб дізнатись хто буде її судженим.
 Згодом господиня вечорниць запропонувала дівчатам поворожити, хто першою заміж вийде. Всі охочі роззувалися і складали по черзі чоботи до порогу: чий перший - тій і заміж іти. Для цього ж пекли балабушки. Воду, за звичаєм, потрібно було нести з кринички чи ополонки в роті. Не кожній дівчині це вдавалося з першого разу. Хлопці пере¬стрівали дівчат, про щось запитували, смішили, а ті, заливаючись сміхом, розбризкували всю воду. Декому по 5-6 разів доводилось бігати до ополонки. Спечені балабушки викладали на поріг, чию собака першою  з»їсть, та й заміж перша піде.
          Ворожіння були не тільки для дівчат, а й для хлопців. У тарілку з водою (чи мукою) дівчата кидали свої перстні, а хлопці губами їх діставали. Дістане парубок перстень – буде парою для дівчини
         Усі охочі мали нагоду вкусити калиту, поспівати українських пісень. Ну і, звісно ж, які вечорниці без вареників? Господині  щиро пригощали своїх гостей смачними вареничками з картоплею та капустою. 
Запальні танці, веселі пісні, привітні усмішки і цікаві ігри відтворювали колорит справжніх українських вечорниць. 

«Ми маємо докласти всіх зусиль, аби зберегти і передати нащадкам звичаї українського народу. Адже звичаї, традиції, мова, а також національна пам'ять – це ті найміцніші елементи, які об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Свято Андрія – одне з найцікавіших народних свят, і я вдячна усім, хто брав участь у підготовці і проведенні свята, а також тим, хто прийшов на наші вечорниці", –  такими словами завершила свято «господиня» вечорниць Шулла М.І. .
Переглядів: 167 | Додав: Адмін | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2017